Податкові ризики при виплаті дивідендів українським підприємством іноземному учаснику

Після послаблення Національним банком України ряду валютних обмежень у червні 2016 року підприємства з іноземними учасниками/акціонерами почали активно виплачувати дивіденди за кордон. За даними НБУ, у червні - вересні 2016 року українські підприємства виплатили за кордон дивідендів на суму близько 400 млн. дол. США.

З огляду на істотні суми дивідендів, а також обов'язок українських підприємств при виплаті дивідендів утримувати 15% податок на доходи нерезидентів, для підприємств, які виплатили чи планують виплачувати дивіденди за кордон варто звернути увагу на позицію ДФС України, викладену у листі від 06.10.2016 № 21833/6/99-99-15-02-02-15.

У цьому листі ДФС України, розглядаючи питання щодо застосування зниженої ставки податку в розмірі 5% при виплаті дивідендів юридичній особі-резиденту Кіпру, яка передбачена угодою про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Кіпром, дійшла висновку про те, що статут суб'єкта господарювання не може визначати бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу для цілей застосування зниженої ставки оподаткування дивідендів.

Вказаний висновок, з однієї сторони, видається очевидним. З іншої сторони, цей висновок може свідчити на намір податкових органів активніше використовувати концепцію "бенефіціарного власника" при перевірці правомірності застосування платниками податків переваг (знижених ставок податку, звільнення від оподаткування), передбачених угодами про уникнення подвійного оподаткування, зокрема, при виплаті дивідендів.

До вступу в силу Податкового кодексу України в 2011 році поняття "бенефіціарного власника" у податковому законодавстві було відсутнє. Можливо, саме з цієї причини питання про те, чи є учасники підприємства, зазначені в статуті, бенефіціарними власниками дивідендів для цілей застосування зниженої ставки податку чи звільнення від оподаткування практично не виникало.

Із вступом в силу Податкового кодексу правова ситуація змінилася:

  • по перше, в податковому законодавстві України з'явилося поняття "бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника)" доходу, під яким розуміється особа, що має право на отримання відповідного доходу (п. 103.3 Податкового кодексу);
  • по-друге, з'явилася умова про те, що знижена ставка податку або звільнення від оподаткування, передбачене відповідною міжнародною угодою, може застосуватися лише в разі, якщо отримувач доходу є бенефіціарним власником такого доходу (п. 103.2 Податкового кодексу).

Умова щодо статусу "бенефіціарного власника" отримувача дивідендів міститься і в угодах про уникнення подвійного оподаткування. Зокрема, відповідно до п. 2 ст. 10 переважної більшості угод України про уникнення подвійного оподаткування знижені ставки податку на дивіденди застосовуються лише стосовно осіб, які є фактичними (бенефіціарними) власниками дивідендів.

Ані Податковий кодекс, ані угоди про уникнення подвійного оподаткування не містять вичерпного визначення поняття "бенефіціарного власника". Натомість у Податковому кодексі наводиться так зване "негативне" визначення, згідно з яким бенефіціарним власником не може вважатися особа, яка хоча й формально має право на отримання доходу, але виступає в якості агента, номінального утримувача (власника) або посередника щодо такого доходу. Аналогічний підхід використовується і в міжнародній практиці.

Вказівки на те, коли нерезидент не буде вважатися бенефіціарним власником доходу (зокрема, дивідендів), містяться у декількох судових рішеннях, а також листах ДФС України.

Наприклад, у рішенні від 24.03.2014 р. у справі № К/800/52155/13 (805/7337/13-а) Вищий адміністративний суд України зазначив, що для визнання особи в якості фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але і як слідує з міжнародної практики застосування угод про уникнення подвійного оподаткування, повинна бути особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу. ДФС України в листі від 31.10.2014 р. № 9033/7/99-99-10-02-02-17 також зазначила, що знижені ставки податку, передбачені міжнародними угодами, не можуть бути застосовані у випадку, коли дохід з джерелом їх походження в України виплачується таким чином, що нерезидент (проміжна ланка, яка має вузькі, обмежені повноваження у відношенні доходу), який претендує на отримання пільгової ставки податку з доходів у вигляді роялті, дивідендів, процентів, виплачує весь дохід (його більшу частину) іншому нерезиденту, який би не міг застосувати пільгову ставку у разі, коли б такий дохід виплачувався останньому.

Як випливає із наведеного рішення Вищого адміністративного суду та листа ДФС України, ризик відмови у застосуванні переваг міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування при виплаті дивідендів виникає передусім для тих підприємств, дивіденди від яких після отримання безпосереднім учасником (наприклад, кіпрською або нідерландською компанією) в повному обсязі перераховуються по ланцюгу холдингової структури на користь кінцевої холдингової компанії, яка, як часто буває, розташована в юрисдикції, де податки не стягуються взагалі (офшор) або дохід у вигляді дивідендів не оподатковується. Таким чином, при виплаті дивідендів на користь іноземних учасників (акціонерів) платникам податків слід виходити з того, що сам по собі факт володіння нерезидентом часткою в статутному капіталі підприємства може виявитися недостатнім для права платника податків на застосування переваг відповідної угоди про уникнення подвійного оподаткування. Це право більшою мірою залежатиме від того, чи зможе платник податків обґрунтувати і в разі потреби документально підтвердити, що учасник (акціонер), на користь якого були виплачені дивіденди, є бенефіціарним власником дивідендів.

Зростання актуальності концепції "бенефіціарного власника" та, відповідно, податкових ризиків для платників податків при виплаті дивідендів іноземним учасникам підтверджується рішенням Вищого адміністративного суду, прийнятим у травні цього року у справі К/800/33564/15 (806/1213/15). Розглядаючи в цій справі правомірність звільнення від оподаткування в Україні дивідендів, виплачених резиденту Кіпру, Вищий адміністративний суд зазначив, що для вирішення даної справи має бути встановлено, чи є отримувач дивідендів бенефіціарним власником доходу в розумінні Податкового кодексу України.

Оскільки на сьогодні не можна говорити про існування усталеної адміністративної та судової практики щодо визначення статусу особи, на користь якої виплачуються дивіденди, в якості бенефіціарного власника дивідендів, одним із можливих шляхів зниження податкових ризиків для платників податків може бути отримання перед виплатою дивідендів індивідуальної податкової консультації щодо права платника податків на застосування зниженої ставки податку на дивіденди згідно із відповідною угодою про уникнення подвійного оподаткування з урахуванням індивідуальних обставин такого платника податків.

 

 

 

Вступ в силу нового антирейдерського закону

З 02 листопада 2016 року вступив в силу Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності" № 1666-VIII, прийнятий Верховною Радою України 06.10.2016 року.

Основними нововведеннями Закону, серед іншого, є:

  • впровадження обов'язкового нотаріального посвідчення підписів голови та секретаря на протоколі загальних зборів учасників, підписів учасників товариства на установчих документах товариства при внесенні змін до них, а також підпису учасника товариства на заяві про вихід з товариства;
  • звуження принципу екстериторіальності та дозвіл вчиняти реєстраційні дії нотаріусам щодо нерухомого майна лише в межах області, крім випадків, коли реєстраційна дія вчиняється одразу після нотаріальної;
  • обов'язок реєстратора, отримавши пакет документів для проведення реєстраційної дії, негайно повідомити про це власника майна, щодо якого буде вчинена реєстраційна дія;
  • впровадження кримінальної відповідальності за підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (Кримінальний кодекс України доповнено статтею 191-1).

Посилення кримінальної відповідальності за підробку документів, які подаються для проведення державної реєстрації, може дійсно стати стримуючим фактором для рейдерів. Разом з тим, інші зміни, як, наприклад, обмеження можливості проводити реєстраційні дії в межах області або необхідність нотаріального посвідчення підписів навряд чи здатні істотно знизити ризики рейдерських захоплень майна, однак потягнуть за собою додаткові часові і фінансові витрати для підприємств.

 

 

 

Подальша лібералізація валютних обмежень в Україні

Вже навесні 2016 року Національний Банк України (НБУ) оголосив лібералізацію валютних обмежень в Україні. Їх введення у 2014/2015 роках були необхідні, щоб стабілізувати ситуацію на валютному ринку. У травні і червні 2016 року НБУ скасував своїм положенням деякі валютні обмеження, або дещо пом'якшив їх (див. Нарешті значне послаблення валютного контролю в Україні).

28 липня 2016 року НБУ прийняв нарешті нову постанову № 361, і таким чином ввів подальше послаблення валютних обмежень в Україні. Зміни стосуються в першу чергу розрахунків в експортно-імпортних операціях.

Розрахунковий період для експортно-імпортних операцій в іноземній валюті було збільшено з 90 до 120 днів. На практиці це означає, що жителі України повинні отримати надходження в іноземній валюті за експортований товар протягом зазначеного вище періоду. Імпортовані товари, за які українські партнери вже здійснили передоплату в іноземній валюті, також повинні протягом максимум 120 днів бути ввезені на митну територію України.

Авансові платежі за міжнародними контрактами за імпорт товарів можуть здійснюватися тільки у формі акредитивів, якщо вартість контракту перевищує 1 млн. доларів США (за попередніми правилами межа вартості контракту складала 500 000 доларів США).

Постанова набрала чинності 29 липня 2016 року. 120-денний період для розрахунків в експортно-імпортних операціях діє до 14 вересня 2016 року.

Подальша лібералізація валютних обмежень в Україні свідчить про послаблення ситуації на валютному ринку та про повільне поліпшення економічної ситуації в Україні.

 

 

 

Нарешті значне послаблення валютного контролю в Україні

Уряд України і Національний банк України (НБУ) вже заявили останніми тижнями, що умови для іноземних інвестицій слід покращувати. Важливим кроком у напрямку покращення умов інвестування в Україні є послаблення валютного контролю.

Для того щоб зупинити падіння національної валюти - гривні (грн), Національний банк України прийняв у 2014 і 2015 роках низку постанов, які обмежують вільне здійснення операцій в іноземній валюті. Це було необхідно, тому що валютні резерви України скоротилися в лютому 2015 року до найнижчої позначки 5,6 мільярда доларів. Ситуація тим часом значно покращилася. Згідно з офіційними даними валютні резерви України склали у травні 2016 року понад 13 млрд. доларів.

Завдяки поліпшенню ситуації на українському валютному ринку, НБУ оголосив в травні 2016 року про скасування багатьох обмежень і частково здійснив їх. Так, наприклад, обов'язковий обмін іноземної валюти, що ввозиться в Україну як іноземні інвестиції, скасовується. Також прискорено купівлю іноземної валюти банками (на третій, замість четвертого, банківський день після реєстрації операції).

Ця позитивна тенденція продовжується. Останніми постановами № 341 і 342 від 07.06.2016 р. відчутно послаблено багато обмежень на українському валютному ринку.

Запроваджені зміни стосуються фізичних та юридичних осіб.

Найбільш важливі зміни у валютному контролі наводяться в наступних пунктах:

  1. Найбільш важлива зміна у валютному контролі стосується переказу дивідендів за кордон. Багато іноземних інвесторів були стурбовані тим, що з вересня 2014 року не було можливості перерахувати дивіденди на інвестиції в Україну за кордон. Згідно з новими правилами НБУ перерахування дивідендів, які були нараховані в 2014 і 2015 роках дозволено з 13.06.2016 р. Постанова, проте, обмежує суму дивідендів, які дозволяється переказати за кордон протягом календарного місяця. В календарному місяці можуть бути переказані за кордон дивіденди в розмірі 1 млн доларів США в еквіваленті, або 10 відсотків від загальної суми дивідендів. Якщо 10% дивідендів перевищують 5 мільйонів доларів США, то протягом календарного місяця може бути переказано максимально 5 мільйонів доларів США. НБУ планує подальше послаблення перерахування дивідендів за кордон, і вже оголосив про свої плани. Найближчим часом також повинно бути дозволено переказувати за кордон дивіденди, які були виплачені до 2014 року, а також дивіденди за 2016 рік.

  2. Згідно з положеннями 65%, замість 75%, усіх валютних надходжень від експортних операцій вітчизняних і юридичних осіб підлягають обов'язковому обміну.

  3. Спрощено порядок купівлі іноземної валюти фізичними особами.

  4. Продаж іноземної валюти фізичним особам обмежений сумою 12 000 грн (близько 430 євро) в день. Досі було лише 6 000 грн. (близько 215 євро).

  5. Банкам дозволено виплачувати фізичним особам із банківських ощадних і поточних рахунків в іноземній валюті в еквіваленті 100 000 грн на день за курсом НБУ (досі було 50 000 грн.)

  6. Фізичні особи можуть сплачувати з банківських рахунків суми у гривні без будь-яких обмежень (до 08.06.2016 фізичні особи могли платити максимальну суму 500 000 грн в день). Усунення обмеження повинне підвищити довіру до банківських вкладів.

  7. Банки та інші фінансові установи можуть змінюватися ставки купівлі і продажу іноземної валюти кілька разів протягом банківського дня. На думку НБУ це необхідно, щоб знизити ризики, які можуть виникнути в результаті ринкових умов протягом дня.

  8. Банкам дозволено встановлювати різні курси валют в межах однієї фінансової установи. На практиці це означає, що в різних відділеннях одного банку можуть бути встановлені різні курси купівлі-продажу валюти.

  9. Банки можуть встановлювати свої власні курси на операції обміну валюти. Вони не прив'язані до офіційного курсу НБУ. Постанова № 342 набула чинності 08.06.2016 р. і дійсна до 14.9.2016 р.. Положення про переказ дивідендів набули чинності 13.06.2016 р.

 

Резюме

Лібералізація валютного контролю в Україні оцінюється позитивно. Це важливий і необхідний крок для поліпшення інвестиційного клімату в Україні. НБУ вдалося стабілізувати курс гривні і нароститити валютні резерви України. Це свідчить про те, що економічна ситуація в Україні повільно поліпшується і позитивна тенденція збережеться і в майбутньому.

Україна на шляху реформ

Безвізовий режим для громадян України уже скоро?

Переговори між Україною та Брюсселем про скасування візового режиму розпочалися ще у 2008 році. У грудні 2015 року Європейська комісія дала позитивну оцінку, але від Києва вимагалися все ж деякі допрацювання. Тепер Єврокомісія офіційно запропонувала у квітні 2016 року включити Україну в список країн, громадяни якої можуть без візи в'їзжати на територію Шенгену. Щоправда ця ініціатива повинна бути схвалена Європейским парламентом та більшістю держав-членів Європейського Союзу.

Безвізовий режим повинен сприяти діловим відносинам, зміцнити економічні, соціальні та культурні зв'язки між Україною та ЄС та сприяти розвитку соціальних відносин. Безвізовий в'їзд застосовується лише для короткострокових подорожей, тривалістю до 3 місяців. Без візи на територію Шенгену зможуть в'їзжати лише власники біометричних паспортів. Українським громадянам не надається також право на працевлаштування у ЄС.

Український уряд розпочав і здійснив останніми роками дуже багато реформ у різних суспільних та економічних сферах. При цьому перш за все слід назвати далекосяжні та складні реформи юстиції та поліції. У лютому 2016 року були прийняті три важливі закони для подолання корупції. Це були необхідні умови для скасування візового режиму. Рішення Єврокомісії свідчить про те, що зусилля України визнані в Брюсселі і що Україна виконала свій план дій для скасування візового режиму.

Очікується, що безвізовий режим для України може бути введений вже цього літа.

 

 

Нові умови і правила отримання дозволу на концентрацію в Україні

Законом України № 935-VIII від 26 січня 2016 року були внесені суттєві зміни до умов і правил отримання дозволу на концентрацію в Україні. Зміни набувають чинності 18 травня 2016 року. Короткий огляд основних змін наводиться нижче.

 

1. Зміна і підвищення вартісних критеріїв

Згідно з новими правилами, отримання попереднього дозволу Антимонопольного комітету України на здійснення концентрації є обов'язковим, якщо:

  1)  (i)сукупна вартість активів або обсяг реалізації товарів учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, у тому числі за кордоном, перевищує еквівалент 30 млн. євро, і
      (ii) сукупна вартість активів або обсяг реалізації товарів в Україні не менш як у двох учасників концентрації, з урахуванням відносин контролю, перевищує еквівалент 4 млн. євро, у кожного, АБО

2)   (i) сукупна вартість активів або реалізації товарів в Україні суб'єкта господарювання, щодо якого набувається контроль, або суб'єкта, активи, частки (акції, паї) яких набуваються у власність чи одержуються в управління і користування, або хоча б одного із засновників створюваного суб'єкта господарювання, з урахуванням відносин контролю, перевищує еквівалент 8 млн. євро, та
      (ii) обсяг реалізації товарів хоча б одного іншого учасника концентрації, з урахуванням відносин контролю, у тому числі за кордоном, перевищує еквівалент 150 млн. євро.

 

2. Спрощена процедура розгляду заяв про надання дозволу на концентрацію

Запроваджено спрощену скорочену процедуру розгляду заяв про надання дозволу на концентрацію, яка може бути застосована у випадках, коли:

  • лише один учасник концентрації здійснює діяльність на території Україні, або
  • сукупна частка учасників концентрації на одному і тому самому товарному ринку не перевищує 15%, або
  • частки або сукупні частки учасників концентрації не перевищують 20% на товарних ринках, на яких реалізується продукція, без придбання або реалізації якої господарська діяльність будь-якого іншого учасника концентрації, є неможливою.

При застосуванні спрощеної процедури дозвіл на концентрацію надається протягом 25 днів з дня надходження заяви про надання дозволу до антимонопольних органів.

 

3. Попередні консультації

Передбачено можливість проведення консультацій з антимонопольними органами щодо інформації та документів, необхідних для розгляду заяви, а також для узгодження зобов'язань та вимог, якими обумовлюватиметься рішення органу Антимонопольного комітету про надання дозволу на концентрацію

 

4. Збільшення розміру плати за розгляд заяви про надання дозволу на концентрацію

Розмір плати за розгляд заяви про надання дозволу на концентрацію збільшений з 5 100,00 грн. до 20 400,00 грн. (1200 неоподатковуваних мінімумів громадян).

Для отримання більш докладної інформації та консультацій звертайтесь, будь ласка, за телефоном: +38 (044) 586 23 03 або електронною поштою: kiew‎@‎roedl.pro.

Державна фіскальна служба України роз’яснила оподаткування операцій із внесення до статутного капіталу грошових прав вимоги за договорами позики

Невизначена економічна ситуація і безпрецедентна девальвація гривні змусила багато українських підприємств, які мають боргові зобов'язанні в іноземній валюті, шукати шляхи реструктуризації своїх боргових зобов'язань.

Конвертація боргу в капітал розглядається в даний час як один із пріоритетних способів припинення боргових зобов'язань. Однією з головних причин є відносна легкість реалізації цього способу, враховуючи запроваджені Національним банком України обмеження на здійснення операцій в іноземній валюті та дострокове погашення позик в іноземній валюті.

Разом з тим, податкові наслідки конвертації боргу в капітал викликають багато запитань, з огляду на відсутність спеціальних норм щодо оподаткування таких операцій. Ключові податкові аспекти таких операцій були нещодавно розглянуті в листі Державної фіскальної служби України № 20828/6/99-99-19-02-02-15 від 01 жовтня 2015 року, текст якого був також опублікований на веб-сторінці ДФС.

У зазначеному листі ДФС України підтвердила, що:

  • внесені до статутного капіталу господарського товариства грошові права вимоги за договорами позики не враховуються у складі доходів такого товариства при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку та відповідно не збільшують об'єкт оподаткування податком на прибуток; та
  • операція із внесення грошових прав вимоги до статутного (складеного) капіталу товариства в обмін на корпоративні права (частки у статутному фонді) не підпадає під об'єкт оподаткування ПДВ.

Позиція ДФС України, викладена у згаданому вище листі, є досить дружньою до платників податків, хоча і залишає відкритими важливі питання, зокрема, щодо оподаткування нарахованих, але не сплачених процентів, а також щодо оподаткування ПДВ відступлення грошових прав вимоги. Тому компаніям, які планують здійснити конвертацію боргових вимог в капітал, доцільно отримати індивідуальне роз'яснення щодо оподаткування власних операцій, яке б охоплювало усі податкові аспекти операції з конвертації боргу в капітал.

При оцінці податкових ризиків платникам податків також слід враховувати, що індивідуальне роз'яснення надає захист лише від застосування штрафних санкцій, проте не захищає від нарахування і не звільняє від сплати донарахованих податкових зобов'язань, навіть якщо платник податку діяв у відповідності до роз'яснення.

Швейцарія, ОАЕ, Сінгапур та інші країни виключені з українського переліку «низькоподаткових» країн

16 вересня 2015 року уряд України затвердив новий перелік "низькоподаткових" країн (територій). Внесення змін до переліку має важливе значення як з точки зору трансфертного ціноутворення, так і у зв'язку із застосуванням обмежень, які спрямовані на протидію ухиленню від оподаткування.

З переліку "низькоподаткових" країн були виключені: Швейцарія, ОАЕ, Сінгапур, Люксембург, Грузія, Мальта, Марокко, Ліван, Ямайка і Гваделупа.

Для цілей трансфертного ціноутворення, операції українських підприємств із контрагентами, включених до переліку "низькоподаткових країн", підлягають контролю незалежно від того, чи здійснюються такі операції між пов'язаними чи незалежними сторонами, якщо при цьому виконуються умови щодо вартісних показників.

Виключення зазначених країн з переліку означає, що операції українського підприємства із непов'язаним контрагентом, зареєстрованим, наприклад, у Швейцарії, більше не вважаються контрольованими для цілей українських правил про трансфертне ціноутворення. Отже, українське підприємство не зобов'язане виконувати вимоги правил трансфертного ціноутворення за такими операціями, зокрема, подавати звіт про контрольовані операції та готувати документацію з трансфертного ціноутворення.

Крім контролю згідно з правилами трансфертного ціноутворення, операції із контрагентами, включеними до переліку, підпадають під дію загальних обмежень проти ухилення від оподаткування. Ці обмеження включають заборону на врахування у складі витрат роялті, що сплачуються на користь таких контрагентів, а також обмеження на врахування у складі витрат 30% вартості товарів/послуг, придбаних у таких контрагентів. Ці обмеження застосовуються незалежно від вартості операцій і незалежно від того, чи є контрагенти пов'язаними особами, чи ні.

Оновлення переліку "низькоподаткових" країн не вплине на операції, що були здійснені до виключення відповідних країн з цього переліку. Тому, в разі виконання умов щодо вартісних показників, такі операції вважатимуться контрольованими і українська сторона буде зобов'язана виконати вимоги норм щодо трансфертного ціноутворення за такими операціями.

Угода про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Ірландією застосовуватиметься з 1 січня 2016 року

Угода про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Ірландією, яка була підписана 19 квітня 2013 року, набрала чинності 17 серпня 2015 року і застосовуватиметься з 1 січня 2016 року.

Угода ґрунтується на Модельній конвенції ОЕСР про уникнення подвійного оподаткування і передбачає наступні ставки податку на дохід у вигляді дивідендів, процентів та роялті:

  • Дивіденди
    • 5%, якщо дивіденди сплачуються на користь компанії, яка безпосередньо володіє принаймні 25% капіталу компанії, що сплачує дивіденди; і
    • 15% в усіх інших випадках.
  • Проценти
    • 5%, якщо проценти сплачуються відносно будь-якої позики, що надається банком або у зв'язку із продажем в кредит будь-якого промислового, комерційного або наукового обладнання; і
    • 10% в інших випадках.
  • Роялті
    • 5%, якщо роялті сплачуються відносно будь-яких авторських прав на наукові твори, будь-якого патенту, торгової марки, таємної формули, процесу або інформації щодо промислового, комерційного або наукового досвіду; і
    • 10% в інших випадках.

Доходи від відчуження акцій (крім акцій, що котируються на визнаній фондовій біржі), які одержують їх вартість або більшу частину вартості прямо або опосередковано від нерухомого майна, можуть оподатковуватися в державі, в якій розташоване нерухоме майно. Доходи від відчуження акцій, участі або інших прав в капіталі компанії можуть оподатковуватись у державі, де знаходиться відповідна компанія, якщо одержувач доходів протягом 12-місячного періоду, що передує такому відчуженню, володів прямо або опосередковано принаймні 25% капіталу такої компанії.

Угода про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Ірландією відкриває нові можливості для структурування транзакцій з українськими активами і компаніями. При цьому важливо зазначити, що Ірландія включена до українського переліку країн із низькою ставкою податку на прибуток. Операції українських компаній із контрагентами з "низькоподаткових" країн підлягають контролю за правилами трансфертного ціноутворення, а також іншим обмеженням, які спрямовані на протидію ухиленню від оподаткування. Тому операції між українськими та ірландськими компаніями потребують ретельного планування та особливої уваги до податкових наслідків.

Продовження терміну для подання інформації про кінцевих вигодонабувачів

Інформуємо Вас про зміни законодавчих положень щодо кінцевих вигодонабувачів в Україні. 21.05.2015 р. Верховна Рада прийняла проект закону № 2896 від 19.05.2015 р. Законом внесені зміни до Закону № 1701-VII від 14.10.2014 р. "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Відповідно до положень закону всі юридичні особи зобов'язані подати відомості про своїх кінцевих вигодонабувачів. Згідно із законом кінцевим вигодонабувачем вважається фізична особа, яка безпосередньо або через інших осіб володіє щонайменше 25% статутного капіталу юридичної особи або, незалежно від такого володіння, безпосередньо або посередньо (наприклад, через інших осіб) має значний вплив на відповідну юридичну особу.

Найважливіші зміни стосуються продовження строків для подання форми з відомостями про кінцевих вигодонабувачів. Згідно з положеннями Закону від 14.10.2014 товариства повинні подати відомості про кінцевих вигодонабувачів державному реєстратору за місцезнаходженням товариства до 25.05.2015. Новим законом строк продовжено на чотири місяці, тобто до 25.09.2015. Законом встановлено також низку суб'єктів господарювання, які не зобов'язані подавати відомості про своїх кінцевих вигодонабувачів.

Неподання відомостей про кінцевих вигодонабувачів являє собою диcциплінарне правопорушення. За порушення передбачені штрафи. Будь ласка, зверніть увагу, що повідомлення неправильних даних розглядається як злочинна дія. У такому разі передбачені високі грошові штрафи, арешт та позбавлення волі до двох років.

Необхідно подати державному реєстратору інформацію про кінцевих вигодонабувачів

Закон України від 14.10.2014 р № 1701-VII (далі - Закон № 1701) вніс зміни в низку законодавчих актів, зокрема, до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", до Господарського Кодексу України, до Кодексу про адміністративні правопорушення та ін., згідно з якими:

  • всі юридичні особи, зареєстровані до 25.11.2014 року, зобов'язані подати держреєстратору відомості про свого кінцевого вигодонабувача протягом 6 місяців (до 25.05.2015 р. включно);
  • зареєструвати нову юридичну особу можна буде, тільки подавши державному реєстратору відомості про кінцевого вигодонабувача та власниках істотної участі;
  • у разі зміни кінцевих вигодонабувачів та/або власників істотної участі, відповідні зміни необхідно зареєструвати у ЄДРПОУ.

За неподання юридичною особою державному реєстратору інформації про вигодонабувача (вигодонабувачів) юридичної особи керівник юридичної особи може бути притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5 100 грн. до 8 500 грн.)

Обмеження НБУ щодо здійснення валютних операцій

з 04 березня 2015 року набула чинності Постанова НБУ 160 від 03.03.2015 року.

Національний Банк України подовжив дію наступних обмежень на валютному ринку, а саме:

  • розрахунки за експортними та імпортними контрактами впродовж 90 днів;
  • обов'язковий продаж 75% валютної виручки, що надходять на рахунки юридичних осіб.

Крім цього, НБУ запровадив нові обмеження, до яких зокрема належать:

  • заборона на здійснення купівлі коштів на МВРУ, якщо залишки на власних валютних рахунках резидентів перевищують 10 000 доларів США. Додатково до пакету документів для купівлі іноземної валюти клієнти надають довідку за підписом керівника підприємства про залишки на поточних валютних рахунках в установах банків станом на дату подання заявки.
    Дана заборона не поширюється на випадки, коли загальна сума коштів в іноземній валюті, що розміщені на рахунках клієнта в уповноважених банках, менше, ніж 10 000 доларів США (або еквівалент цієї суми в іншій валюті за офіційним курсом відповідної валюти на дату подання клієнтом заяви про купівлю іноземної валюти);
  • заборона на купівлю, перерахування іноземної валюти з метою повернення за кордон іноземному інвестору дивідендів;
  • отримання підтвердження НБУ на виконання заявки клієнтів на покупку іноземної валюти/ перерахування іноземної валюти за межі України, якщо сума еквівалента дорівнює або перевищує 50 000 доларів США;
  • обов'язкове надання банкам довідки від Державної фіскальної служби про відсутність податкової заборгованості у імпортера при узгодженні платежів на суму понад 50 тисяч доларів США.

Зазначені обмеження діятимуть три місяці - до 3 червня 2015 року включно.

 

1) Податок на прибуток підприємств

Найголовнішою зміною в оподаткуванні є зближення податкового і фінансового обліку. Основні зміни, що внесено Законом № 71-VIII, стосуються наступних питань:

  1. Порядок нарахування податку на прибуток підприємств. Відтепер об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом збільшення або зменшення (коригування) фінансового результату до оподаткування, визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, а) які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, b) на різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), та c) на різниці які виникають при здійсненні фінансових операцій.
  2. Для підприємств, річний дохід яких від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних).
  3. Система подання декларацій також змінена. Починаючи з 2015 року податкова декларація за базовий звітний (податковий) рік має бути подана до 01 червня року, наступного за звітним (податковим) роком;
  4. За наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються.
  5. У 2015 та частково у 2016 будуть діяти старі правила. Згідно до пункту 57.1 Податкового Кодексу України платники зобов¢язані платити в 2015 році і січні - травні 2016 року місячні авансові внески на прибуток підприємств. Сума внесків розраховується у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 звітний (податковий) рік. Декларація за 2014 рік подається за старими строками.

 

Ці зміни наблизили українське податкове регулювання до міжнародних стандартів. Основна ставка податку на прибуток не змінилася і становить 18%.