Контакт
Yuri Nikolaychuk

Phone: +380 (44) 586 23 03
E-Mail

Проблематика стягнення боргу за зовнішньоекономічним договором в іноземній валюті

Іноземні компанії, які поставляють товари / послуги на територію України, час від часу стикаються з ситуаціями, коли українські контрагенти відмовляються сплачувати вартість таких товарів / послуг, в результаті чого для повернення боргу такі компанії змушені звертатися до суду.

Нажаль, отримання позитивного рішення суду про стягнення боргу з українського боржника не є гарантією швидкого повернення боргу іноземній компанії.

За інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, загальний показник виконання судових рішень в Україні у 2017 році склав 18 %. Це означає, що зі 100 судових рішень виконуються в Україні тільки 18.

Виконання рішення про стягнення боргу за зовнішньоекономічним договором в іноземній валюті має свої особливості, які іноземному кредитору слід враховувати.

Валюта боргу у судовому рішенні

У разі, коли валютою договору є іноземна валюта, ціну позову про стягнення боргу слід вказувати саме у іноземній валюті з визначенням еквіваленту такої суми у гривні. Визначення ціни позову у гривні з зазначенням еквіваленту у іноземній валюті може стати причиною того, що у судовому рішенні і судовому наказі суд також вкаже суму боргу, яка підлягає стягненню, у гривні, при чому таку, яка була вказана у позовній заяві на дату її подання до суду.

В результаті, втрати кредитора через девальвацію гривні та курсові коливання з моменту подання позову до суду і до моменту виконання судового рішення можуть бути досить значними.

Валюта боргу у виконачому провадженні

Отримавши судовий наказ на виконання рішення суду, виконавець повинен стягнути таку суму боргу і у такій валюті, як вказано у судовому наказі.

Незважаючи на це, навіть коли борг у судовому наказі визначений в іноземній валюті, на практиці виконавці часто самостійно розраховують еквівалент суми боргу у гривні і зазначають таку суму у постанові про відкриття виконавчого провадження.

Причина для цього проста - суму боргу у гривні простіше стягнути технічно. Хоча процедура виконання судового рішення у іноземній валюті передбачена законодавством України з 2015 року, до сьогодні практика реалізації такої процедури не напрацьована, а деякі територіальні відділи виконавчої служби навіть не мають банківських рахунків у іноземній валюті, які необхідні для стягнення боргу в іноземній валюті.

Завдання контролювати правильність визначення валюти боргу у постанові про відкриття виконавчого провадження лягає на кредиторів. Якщо виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження вкаже суму боргу у гривні, незважаючи на те, що валютою боргу, вказаною у судовому наказі, є іноземна валюта, таку постанову слід оскаржувати до суду. Не оскарживши таку постанову, через девальвацію гривні та курсові коливання з моменту відкриття виконавчого провадження до моменту стягнення боргу, кредитор може отримати суму коштів, далеку від дійсної суми боргу.

У боржника відсутні і гроші, і майно. Що робити?

Найбільшою перепоною на шляху іноземного кредитора для стягнення боргу може стати відсутність на рахунках боржника грошових коштів (як в іноземній валюті, так і у гривні), а також будь-якого рухомого чи нерухомого майна. У такому разі судовий наказ буде повернуто кредитору без виконання (п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження").

У випадках, якщо сума боргу становить не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати (близько 32 000,00 Євро), які не були задоволені боржником протягом 3 місяців з дня відкриття виконавчого провадження, кредитор може звернутися в суд із заявою про визнання боржника банкрутом.

У разі порушення судом справи про банкрутство, кредитор може звернутися до суду з заявою про визнання недійсними правочинів, які боржник вчинив

  • за 1 рік до або
  • після порушення справи про банкрутство.

Наслідком визнання правочину недійсним є повернення сторонами такого правочину один одному усього, що вони одержали в результаті його виконання.

Це означає, що у межах провадження про банкрутство у кредитора буде шанс повернути борг за рахунок коштів чи іншого майна, повернутих боржнику контрагентами правочинів, які були визнані судом недійсними.

Висновок

Для успішного стягнення боргу за зовнішньоекономічним контрактом в іноземній валюті, іноземному кредитору важливо звернути увагу на формулювання позовних вимог і ціни позову, визначення валюти боргу у рішенні суду, судовому наказі, а також постанові про відкриття виконачого провадження. Такі деталі часто мають вирішальне значення на те, у якій суммі та валюті кредитор поверне борг.

Відсутність у боржника коштів чи майна,необхідних для погашення боргу, не завжди свідчить про повну відсутність можливості стягнення боргу. У таких випадках слід розглянути механізм ініціювання відкриття процедури банкрутства боржника та повернення боргу у рамках такої процедури і відповідно до чинного законодавства України.