Контакт
Yuri Nikolaychuk

Phone: +380 (44) 586 23 03
E-Mail

Contact in Germany
Klaus Kessler

Phone: +49 (911) 91 93 – 30 58
E-Mail

Застосування правил трансфертного ціноутворення до операцій між нерезидентом і його постійним представництвом в Україні

З 1 січня 2018 року правила трансфертного ціноутворення поширюються на операції між нерезидентами та їх постійними представництвами в Україні. Нижче наведені основні моменти, які необхідно враховувати представництвам нерезидентів для зниження податкових ризиків.

  1. Для цілей трансфертного ціноутворення контролюються лише операції між нерезидентами і їхніми постійними представництвами. Операції між нерезидентом і представництвом, яке не є постійним, не є контрольованими. Однак якщо податкові органи зможуть довести, що представництво нерезидента все-таки є постійним представництвом, що трапляється на практиці, операції між нерезидентом і таким постійним представництвом, в тому числі операції минулих періодів, будуть підпадати під дію правил ТЦУ, що передбачає, в т.ч., сплату штрафів за неподання звітності і документації з ТЦУ, не кажучи про ризик збільшення податкових зобов'язань з податку на прибуток.
  2. Для цілей трансфертного ціноутворення операції між нерезидентом і його постійним представництвом вважаються контрольованими, якщо обсяг операцій між ними у звітному (календарному) році перевищує 10 млн. грн. (близько 357 000 дол. США за курсом 28 грн. за 1 дол. США). Хоча Податковий кодекс України не містить переліку операцій між нерезидентом і постійним представництвом, які вважаються контрольованими, можна виходити з того, що суми фінансування, отримані представництвом від головного офісу, братимуться до уваги при визначенні загального обсягу операцій.
  3. Поширення правил ТЦУ на операції між нерезидентом і постійним представництвом торкнеться, насамперед, постійних представництв, які фінансуються виключно або переважно головним офісом. Це, передусім, представництва, які виконують функції торгового представника в України, але це також можуть бути і представництва, задіяні у будівельних чи монтажних проектах, в яких оплата робіт нерезидента здійснюється безпосередньо на рахунок нерезидента за межами України. Представництва, які не фінансуються головним офісом і отримують доходи безпосередньо від незалежних покупців товарів, робіт і послуг, не повинні підпадати під вимоги правил ТЦУ, оскільки перерахування доходів після їх оподаткування на користь головного офісу уже не впливає на прибуток представництва чи нерезидента і тому не може вважатися контрольованою операцією для цілей ТЦУ.
  4. Податковий кодекс не містить спеціальних правил для аналізу операцій між нерезидентом і його постійним представництвом. Отже, при аналізі таких операцій слід керуватися правилами, які застосовуються до операцій між юридичними особами, враховуючи при цьому, що представництво не є окремою юридичною особою і лише для цілей оподаткування вважається окремим платником податку. Це означає, зокрема, що аналіз функцій і ризиків сторін повинен здійснюватися, виходячи із фактичних обставин (оскільки договори між представництвом і нерезидентом не укладаються), і характеру відносин, які мають місце між нерезидентом і постійним представництвом. Наприклад, відносини між представництвом і нерезидентом, який виступає генеральним підрядником у будівництві на території України, можна розглядати як відносини субпідряду, у яких представництво виступає субпідрядником по відношенню до головного офісу. Представництво, персонал якого задіяний у сприянні збуту продукції нерезидента в Україні (налагодження і підтримка контактів із покупцями, узгодження умов та/або укладення договорів, приймання та обробка замовлень, скарг тощо) може розглядатися як таке, що надає нерезиденту маркетингові послуги, послуги комерційного посередництва тощо.
  5. Залежно від того, які функції виконує представництво нерезидента в Україні, застосовується відповідний метод трансфертного ціноутворення. Застосування методу "витрати плюс" або методу чистого прибутку буде обґрунтованим для більшості представництв нерезидентів, які здійснюють діяльність в Україні. Це пояснюється, зокрема, валютними обмеженнями, які істотно звужують напрямки платежів представництва в іноземній валюті та, відповідно, функції представництва, а також економічним призначенням, з якими нерезиденти створюють представництва в Україні (торгові представництва, виконання робіт і послуг для замовників-резидентів, допоміжна діяльність). При застосуванні зазначених методів найбільш доцільним буде застосування показника валової рентабельності собівартості (для методу витрати плюс) та показника чистої рентабельності витрат або рентабельності операційних витрат (коефіцієнт Беррі) (для методу чистого прибутку).
  6. Поширення правил трансфертного ціноутворення на операції між нерезидентом і його постійним представництвом означає, що постійне представництво зобов'язане до 1 жовтня поточного року подати звіт про контрольовані операції, здійснені у звітному році, а також підготувати документацію щодо здійснених контрольованих операцій і надати документацію протягом 30 календарних днів на запит податкового органу. Обсяг звітності з трансфертного ціноутворення може бути розширений у разі прийняття парламентом України законопроекту, яким передбачається внесення змін до податкового законодавства України для імплементації 8 кроків (3, 4, 6, 7, 8-10, 13) із плану дій ОЕСР (OECD) для боротьби з розмиванням бази оподаткування і переміщенням прибутків за кордон (BEPS).